ГО "ЛІіС" виявила порушень на 6,4 мільйони гривень за 2024-2025 роки: звіт комплексного моніторингу

Категорія: Незаконні рубки, Новини, Фахові публікації
|
Дата: 16.01.26
ГО "ЛІіС" виявила порушень на 6,4 мільйони гривень за 2024-2025 роки: звіт комплексного моніторингу

Запобігання незаконним рубкам та незаконному обігу деревини – одна з ключових цілей діяльності громадської організації "ЛІіС". Впродовж 2024-2025 років експерти організації провели масштабну роботу з моніторингу українських лісів та виявили низку порушень.


Система моніторингу ГО "ЛІіС" – це поєднання передових технологій та польової роботи. Вона включає:

  • Супутниковий моніторинг: відстеження змін лісового покриву, зокрема у пралісових пам’ятках природи, дозволяє оперативно виявляти потенційні місця незаконної діяльності.
  • Польові виїзди: фахівці виїжджають на ідентифіковані ділянки для безпосередньої перевірки законності рубок та збору доказів.
  • Надання експертної підтримки: ГО "ЛІіС" консультує правоохоронні та контролюючі органи, застосовуючи ботанічні та товарознавчі методи для виявлення нелегальної деревини на внутрішньому ринку та під час експортних операцій.
  • Моніторинг кримінальних проваджень: відстеження ходу розслідувань та судових справ, пов'язаних із виявленими незаконними рубками, дозволяє оцінити ефективність правової системи.

За два роки спостережень експерти перевірили 152 лісові ділянки загальною площею 3227 гектарів. 

У результаті виявлено 33 випадки незаконних рубок без необхідних дозвільних документів. 

Загальна сума завданої шкоди державі сягнула позначки – 6,43 мільйона гривень.


Усі виявлені лісопорушення були належним чином задокументовані та повідомлені лісокористувачам, правоохоронним органам та Державній екологічній інспекції. Проте відкрито лише 7 кримінальних проваджень, переважно за статтею 246 Кримінального кодексу України (незаконна рубка).


"Моніторинг показує, що реагування правоохоронної системи на незаконні рубки залишається недостатнім. Ситуацію ускладнює мораторій на перевірки контролюючими органами, зокрема Держекоінспекцією", – зазначається у звіті. 


Звіт наголошує на серйозних перешкодах у боротьбі з незаконними рубками:

1. Неприйнятна затримка реакції.

Один із кричущих випадків ілюструє цю проблему: розслідування за фактом незаконних рубок розпочалося лише через 14 місяців після першого повідомлення фахівців. За цей час зловмисники встигли майстерно приховати сліди злочину – замаскувати пні та вивезти всю незаконно добуту деревину, що значно ускладнило подальше розслідування. Ця затримка, на думку експертів, є яскравим підтвердженням неефективності діючої системи. 

2. Недостатнє реагування правоохоронної системи.

Низька кількість відкритих кримінальних справ (7 з 33 виявлених випадків) свідчить про неефективність механізмів притягнення до відповідальності.

3. Мораторій на перевірки контролюючими органами.

Діючі заборони на планові перевірки контролюючими органами (зокрема, Держекоінспекцією) суттєво ускладнює боротьбу з порушеннями, створює сприятливі умови для безкарної діяльності лісопорушників.

4. Приховування порушень лісниками.

Ситуацію ускладнює і те, що органи лісової охорони нерідко не оприлюднюють виявлені порушення, а іноді навіть приховують їх, компрометуючи довіру до лісокористувачів.


На основі практичного досвіду виявлення порушень та аналізу судової практики, ГО "ЛІіС" провела глибокий аналіз законодавства (ст. 246 ККУ) та системи такс за незаконну рубку. Для підвищення ефективності боротьби з цими злочинами проти довкілля організація пропонує  низку конкретних законодавчих змін:

1.  Посилити кримінальні санкції: Збільшити розмір штрафів до 51–102 тис. грн. Це створить реальний економічний стримуючий ефект для потенційних зловмисників.

2. Уніфікувати законодавство: Узгодити термінологію та положення Кримінального кодексу, Лісового кодексу та законів про природоохоронний заповідний фонд (ПЗФ). Це усуне правові колізії та спростить правозастосування.

3. Декриміналізувати дрібні рубки в межах ПЗФ: Замінити кримінальну відповідальність адміністративною, встановивши більш реальні штрафи у розмірі 800–1200 неоподатковуваних мінімумів. Це дозволить розвантажити органи досудового розслідування, зосередивши їх ресурси на боротьбі з масштабними злочинами.

4.  Переглянути такси в ПЗФ: Привести розміри штрафів у відповідність до принципу пропорційності з реальною екологічною шкодою, яку завдають незаконні рубки у заповідних зонах.

5.  Забезпечити прозорість розслідувань: Гарантувати громадським організаціям право на отримання інформації про хід розгляду їхніх звернень у встановлені законом терміни. Це сприятиме громадському контролю та підвищенню відповідальності правоохоронних органів.


"Виявлені нами масштаби незаконних рубок та системні проблеми із їх переслідуванням вимагають негайних законодавчих змін та посилення відповідальності всіх причетних сторін", - зазначають експерти. - "Запропоновані нами реформи спрямовані на створення дієвих механізмів захисту українських лісів".


Текст ЗВІТУ про методику моніторингу, виявлені порушення та законодавчі рекомендації доступний за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1OAGFaI1aVE-L5gV65kKlUkC5ugYHL0Aj/view?usp=sharing


Дослідження здійснено ГО «Лісові ініціативи і суспільство» у межах проєкту «Адвокація за усунення законодавчих бар'єрів з метою покращення ефективності охорони лісів від незаконних рубок» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.