Лісопорушення у Брустурянському надлісництві: коли екосистеми знищують ті, хто мав би їх захищати

Під час роботи над фільмом-розслідуванням «Мовчання Свидовця» журналістка Олена Мудра звернулася до експертної команди ГО “ЛІіС” з проханням провести законодавчий аналіз лісопорушень, виявлених у лісництвах Брустурянського надлісництва наприкінці липня 2025 року. Серед них — трелювання деревини через річку Турбат у Турбатському лісництві та транспортування немаркованої деревини лісовозами у Плайському лісництві. 

Фахівці ГО не вперше стикаються із проблемою необлаштованих переїздів через водотоки. Всупереч природоохоронним зобов’язанням, лісокористувачі незрідка використовують гірські струмки як лісовозні дороги для трелювання заготовленої деревини. Це негативно впливає на структуру русла, яке в нормальних умовах гарантує стійкість річки при паводках. Зміни в екосистемі запускають ефект снігової кулі — порушення річкового дна на одному відтинку впливає на здатність річки до саморегуляції по всій довжині. Як наслідок, річкові паводки набирають значно більших масштабів, завдаючи регіону катастрофічних збитків. 

Облаштування переїздів через річку Турбат — пряме природоохоронне зобов’язання Турбатського лісництва Брустурянського надлісництва ДП “Ліси України”. Нехтування цим службовим обов’язком негативно впливає на особливо цінні захисні ділянки, що виконують важливу природоохоронну та водозахисну роль для водозборів та русла річок. Це порушення основних критеріїв та принципів стандарту FSC — національного стандарту системи ведення лісового господарства для України. 

Місце розміщення трелювання деревини через р. Турбат Турбатське л-во між кв. 23-24

Експерти констатують: інцидент на річці Турбат — доказ невжиття лісокористувачем ефективних заходів із запобігання негативним впливам господарської діяльності на цінності довкілля, охорони та відновлення природних водотоків, уникнення негативних впливів на якість і обсяги води та пом’якшення  й усунення тих впливів, що трапляються. Посадові особи Брустурянського надлісництва не виконують вимоги ст. 64 Лісового кодексу України щодо забезпечення посилення водоохоронних, захисних, та інших корисних властивостей лісів, ст. 40, 60 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів та невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків шкідливого впливу на навколишнє природне середовище.

Інший показовий випадок трапився у Плайському лісництві того ж надлісництва: з чотирьох лісовозів, що транспортували деревину, двоє перевозили деревину без необхідних бирок. Експерт Ігор Скольський зауважує:

“Жодна ТТН не має фотофіксації. Цікаво, що лісорубних квитків на рубки головного користування також немає. Охарактеризувавши бирки на чотирьох колодах, бачимо, що виставлений діаметр всюди однаковий: 39 см. Проте навіть візуально помітно, що колоди різні за діаметром. До того ж в системі ЛІАЦ немає завантаженого фото автомобіля".

Немаркована деревина під час транспортування її транспортними засобами 

Маркування деревини бірками — це критично важливий елемент легальної та відповідальної лісозаготівлі з кількох причин. По-перше, це доказ законності походження деревини. Бирка підтверджує, що дерево зрубано на підставі офіційного лісорубного квитка, у визначеному кварталі та виділі, з дотриманням затверджених норм. Без маркування деревина вважається потенційно незаконною. По-друге, маркування забезпечує простежуваність. За номером бірки можна відстежити весь шлях деревини — від конкретної ділянки в лісі до складу, переробника чи покупця. Це ключовий інструмент контролю для лісової охорони, правоохоронних органів і державних перевірок. 

Отже, виникає закономірне питання: чому лише половина транспортованої деревини промаркована, та яке майбутнє в немаркованої частини?

Як громадська організація, ми вкотре стикаємося з порушенням правил ведення лісового господарства, зловживанням службовим становищем та недбалістю при виконанні посадових обов'язків. Ми підготували звернення до ДП Ліси України про порушення правил ведення лісогосподарських робіт та отримали відповідь про оголошення догани за недоліки в роботі лісничому Плайського лісництва. Також експерти ГО ЛІіС звернулись до органів сертифікації FSC, але отримали повідомлення про відсутність сертифікації Брустурянського надлісництва, тож можливості перевірити дотримання принципів FSC немає. З вересня чекаємо на відповідь з Тячівського районного управління поліції про результати розгляду звернення щодо порушень в Плайському лісництві.

Такі випадки свідчать про необхідність постійного державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища. Наразі цю функцію виконують громадські ініціативи, що повністю покладаються на державний розгляд подібних інцидентів. Проте з огляду на швидкість та якість реагування, порушення природоохоронного законодавства відбувається не тільки з боку лісокористувача, але і з боку відповідних органів контролю, себто ДЕІ та правоохоронних органів. 

Законодавчими вимогами щодо охорони довкілля відверто маніпулюють. Ліс, що в зоні бойових дій винищується російською армією, у тилових регіонах занапащується хронічним небажанням лісокористувачів виконувати законодавчі вимоги та недбалістю відповідальних органів контролю. Більше про розслідувані експертами інциденти та проблеми з охороною довкілля в Карпатах дізнавайтеся у фільмі-розслідуванні  «Мовчання Свидовця» від Суспільне Львів.

---

Фото для публікації надані Оленою Мудрою

---

Публікацію створено ГО «ЛІіС» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «ЛІіС» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.